Правила успадкування для українців в 2023 р.: як спадкоємцю вступити у спадщину в Україні

Незважаючи на те, що мільйони українців через війну перебувають за кордоном, у тому числі в Польщі, питання успадкування майна в Україні залишається актуальним. Пропонуємо дізнатися, як на сьогодні виглядає процедура успадкування в Україні, а також, як вступити в спадок, якщо ви за кордоном.

Як виглядає процедура успадкування в Україні

Спадкування представляє собою передачу прав та обов’язків від одного особи (спадкодавця) до іншої (спадкоємця). Цей процес може мати місце в двох формах:

• на підставі заповіту;
• відповідно до закону.

Виникнення права на спадщину настає внаслідок смерті особи, яка залишила за собою спадок. І, отже, моментом початку спадкування вважається день смерті спадкодавця або день, з якого оголошується його смерть.

Перегляньте подібні:
Як діяти, якщо українець помер у Польщі

Зазвичай, спадок вважається відкритим в останньому місці проживання спадкодавця. У випадку, коли інформація про це місце відсутня, то місцем відкриття спадщини визнається місцезнаходження нерухомого майна спадкодавця або його основної частини. У відсутність нерухомого майна, місцем відкриття спадщини вважається місцезнаходження основної частини рухомого майна. Згідно з цивільним кодексом України, законний строк для прийняття спадщини становить шість місяців, починаючи від дня смерті спадкодавця (відкриття спадщини).

У спадок включаються всі права та обов’язки, які належали спадкодавцеві на момент його смерті і не припинилися через цю подію. Натомість не включаються такі права та обов’язки, які тісно пов’язані з особистістю спадкодавця, у тому числі особисті немайнові права, право на участь у товариствах та членство в громадських об’єднаннях, право на компенсацію за тілесні ушкодження або інші пошкодження здоров’я, права на отримання аліментів, пенсії, допомоги та інших виплат, які передбачені законом, права та обов’язки, що виникають в особи як кредитора або боржника.

Що таке заповіт та що таке успадкування за заповітом в Україні

Згідно із статтею 1233 Цивільного кодексу України, заповіт − це особистий документ, в якому людина вказує, що станеться з її майном після смерті. Це означає, що заповіт може бути написаний тільки особисто конкретною особою, і ніхто інший не може зробити це за неї, навіть на її прохання.

У заповіті ви можете визначити, кому передається ваше спадкове майно і яка частина майна передається кожному спадкоємцю. Ви також можете виключити певних осіб зі спадкування без необхідності надавати причини. Але важливо пам’ятати, що ви не можете позбавити спадок осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині за законом, наприклад, малолітніх, неповнолітніх дітей, непрацездатних дружин і батьків.

Побачити більше: Загранпаспорт за кордоном: відкриття ДП Документ у Німеччині, Туреччині, Чехії, Словаччині та Іспанії

Крім цього, у заповіті ви можете встановити умови, за яких ваше майно буде успадковане. Проте ці умови не повинні суперечити закону або загальним нормам моралі. Загалом, закон дає вам можливість регулювати спадкоємність за допомогою заповіту, але важливо розуміти, що також існують правові обмеження, які захищають права вразливих груп спадкоємців

Згідно із заповітом можна передати спадщину, якщо протягом свого життя спадкодавець, бувши у стані розсудливості та з яскравою свідомістю, скористався послугами повіреної особи, і вніс у заповіт інструкції щодо того, кого він бажав бачити як спадкоємців свого майна та прав.

Як відбувається успадкування в Україні за відсутності заповіту за законом

У випадку відсутності заповіту, спадкоємці мають право на спадкування прав та обов’язків відповідно до встановлених законом норм. Законодавство передбачає п’ять різних категорій спадкування (черг) за законом, визначаючи порядок передачі спадщини в кожному окремому випадку:

• спадкоємці першої черги – діти, чоловік/дружина, батьки, кожен із них має рівні права успадкування, тож може претендувати на рівну частку майна спадкодавця (усе ділиться порівну);
• друга черга − рідні брати, сестри, баба та дід;
• третя – дядько, тітка;
• четверта – особи, які протягом останніх п’яти років життя спадкодавця жили з ним у єдиному домогосподарстві, зазвичай це випадок стосунків (цивільного шлюбу), які не були оформлені юридично;
• п’ята – утриманці спадкодавця, які не є членами його родини, а також інші родичі (до шостого ступеня споріднення).

Якщо немає спадкоємця певної черги, право на спадок переходить до спадкоємців наступної черги.

Пропонуємо долучитися до нашого Telegram-каналу, до нашої сторінки у Facebook, а також до Instagram. Це допоможе вам завжди залишатися в курсі головних новин та найактуальніших подій.

Спадкоємці відповідних черг за законом, як і спадкоємці за заповітом, які на момент смерті спадкодавця проживали разом із ним (у одному домогосподарстві), приймають спадщину без подання відповідних заяв. Довести спільне проживання можна за допомогою довідки про місце проживання спадкодавця та спадкоємця на день смерті першого – вони мають бути зареєстровані за однією адресою.

Які документи потрібно надати нотаріусу для відкриття спадкової справи

Для того щоб відкрити справу на спадщину у нотаріуса, вам потрібно зібрати набір документів. Ось, що вам знадобиться:

1. Оригінал свідоцтва про смерть людини, спадкоємцем якої ви є.
2. Документ, який підтверджує причину смерті.
3. Якщо смерть спадкодавця сталася внаслідок нещасного випадку або злочину, то вам також знадобиться витяг з реєстру досудових розслідувань.
4. Копія паспорта і ідентифікаційного номера спадкодавця, а також довідка про його місце реєстрації.
5. Документи, що підтверджують право власності на спадкове майно (якщо це має місце).
6. Якщо є заповіт, то його також потрібно пред’явити.
7. Документи, що свідчать про родинні зв’язки між спадкодавцем і спадкоємцем (це важливо для оподаткування у разі спадкування за законом).
8. Паспорт і ідентифікаційний номер спадкоємця.

Важливо зазначити, що це базовий перелік документів, і конкретні вимоги можуть відрізнятися в кожному випадку. Також, після відкриття справи, всі спадкоємці повинні подати заяву про те, чи приймають вони спадщину, чи відмовляються від неї. Цю заяву потрібно подати нотаріусу, який розглядає справу (але не обов’язково в нотаріуса, який відкрив справу).

Які правила успадкування діють в Україні сьогодні під час війни

Після початку війни Кабмін вирішив, що термін для прийняття спадщини або відмови від неї призупиняється на період, коли діє воєнний стан, але не триває довше, ніж чотири місяці. Тим не менш, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 469, із 19 червня 2023 р. в Україні було відновлено попередні норми, які визначають строки для прийняття спадщини. Новим нормативним актом було скасовано одне з положень попереднього розпорядження Кабінету Міністрів від 28 лютого 2022 року № 164, яке стосувалося питань нотаріату в умовах воєнного стану. Тож на сьогодні українцям надається шість місяців на вирішення питання про прийняття або відмову від спадщини.

Також наразі чинними залишаються правила, встановлені змінами до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5, згідно з якими умови воєнного або надзвичайного стану передбачають, що:

1. Процедура спадкового розподілу може розпочинатися за поданням заяви будь-якого заявника будь-якому нотаріусу України, незалежно від місця відкриття спадщини.
2. Коли доступ до Спадкового реєстру відсутній, нотаріус може завести спадкову справу без використання цього реєстру. Але повинен перевірити наявність інших заведених спадкових справ, спадкових угод або заповітів протягом п’яти робочих днів з дня відновлення доступу до Спадкового реєстру.
3. У випадку, якщо спадкова справа була заведена без використання Спадкового реєстру, забороняється видача свідоцтва про право на спадщину до її реєстрації в Спадковому реєстрі.
4. Наказом Міністерства юстиції України від 3 травня 2022 р. № 1760/5 затверджено перелік нотаріусів, які можуть в умовах воєнного стану вчиняти нотаріальні дії щодо цінного майна.

Як вступити в спадщину в Україні, якщо спадкоємець знаходиться за кордоном

Якщо спадкоємець знаходиться за кордоном, наприклад, у Польщі, він має звернутися до консульської установи України або польського нотаріуса, щоб оформити заяву для спадкової справи та надіслати її нотаріусу, який займався відкриттям спадкової справи, поштою. Зверніть увагу, що, обираючи іноземного нотаріуса, ви маєте потім підтвердити заявку апостилем та перекласти українською мовою за допомогою присяжного перекладача. Тим не менш, якщо йдеться про затвердження підпису нотаріусом у Польщі, країнах Балтії, Чехії тощо, додаткова легалізація заяви не обов’язкова, адже з цими країнами Україна має спрощений документообіг.

Зверніть увагу, що процес спадкування складається з двох послідовних етапів:

1. Прийняття спадщини (реалізується поданням відповідної заяви нотаріусу)
2. Оформлення спадкових прав й отримання свідоцтва про права на спадщину.

Як уже було зазначено вище, на період дії воєнного стану теоретично ви можете звернутися до будь-якого нотаріуса в Україні (із затвердженого переліку) для заведення спадкової справи. Але варто пам’ятати, що нотаріус, який завів справу не за місцем відкриття спадку, не має повноважень видати безпосередньо свідоцтво про право на спадщину.

Варто зауважити, що для реалізації другого етапу – оформлення спадкових прав, спадкоємець може залучити свого представника, довірену особу,я ка займатиметсья всіма процедурними питаннями. Її повноваження мають бути закріплені в нотаріально посвідченій довіреності, яку можна оформити також у Польщі, а не тільки в Україні.